Майор Х. Я. Вміст фізіологічного пріона в периферичній частині пріон-реплікуючої системи щурів за дії препаратів глікозаміногліканового ряду

Об'єкт досліджень - фізіологічний пріон та пріон-залежні показники у периферичних пріон-реплікуючих органах у контролі та за умов введення препаратів глікозаміногліканового ряду. Мета дисертаційної роботи - встановити вплив препаратів глікозаміногліканового ряду на вміст фізіологічного пріона у периферичних пріон-реплікуючих органах лабораторних щурів. Методи досліджень - біохімічні (імуноблот-аналіз вмісту молекулярних форм фізіологічного пріона, дот-блот-аналіз вмісту PrPC, активність супероксиддисмутази, показники системи гемостазу), атомно-адсорбційні, молекулярно-біологічні (полімеразна ланцюгова реакція з використанням зворотної транскриптази, ДНК-комет аналіз) та статистичні. Уперше проведено визначення вмісту фізіологічного пріона та його молекулярних форм у селезінці, тонкому кишечнику та скелетних м'язах лабораторних щурів. Досліджено вплив препаратів глікозаміногліканового ряду (гепарину, пентосан полісульфату) на вміст PrPC, його молекулярних форм та стан пріон-залежних показників у периферичних пріон-реплікуючих органах. Доведено, що пентосан полісульфат є на два порядки ефективнішим, порівняно з гепарином, щодо зниження вмісту фізіологічного пріона. Уперше встановлено відсутність впливу пентосан полісульфату на рівень мРНК фізіологічного пріона у периферичних органах пріон-реплікуючої системи лабораторних тварин. Уперше встановлено, що пентосан полісульфат не ушкоджує молекули геномної ДНК клітин селезінки.