Литвиненко О. М. Підвищення вірогідності контролю радіоелектронних компонентів із застосуванням послідовних алгоритмів

Робота присвячена розробці адаптивних алгоритмів контроля на основі послідовної процедури прийняття рішень, використання яких дозволяє мінімізувати кількість додаткових вимірювальних перетворень при вирішенні задачі підвищення вірогідності контролю. Запропоновано вводити додаткові допускові інтервали, довжина яких визначається метрологічними характеристиками засобів вимірювальної техніки, які входять в вимірювальний канал. Розроблено та досліджено адаптивні алгоритми контролю на основі послідовного аналізу при адитивній похибці вимірювального каналу, що розподілена за рівномірним законом, отримано аналітичні залежності для розрахунку складових імовірності помилкових рішень - імовірності невизначеної та і хибної відмов. При регламентуванні допустимого значення імовірності невизначеної або хибної відмов виведено формули, за допомогою яких можна визначити доцільну граничну кількість додаткових контрольно-вимірювальних операцій, після проведення яких процедура контролю закінчується і вірогідність прийнятих рішень буде не меншою за допустиме значення. Аналітично доведено ефективність застосування адаптивних алгоритмів контролю на основі послідовного аналізу. Критерієм ефективності прийнято показник відносного збільшення числа перетворень, що направлене на зменшення імовірності помилкових рішень або її складових у задане число разів. Встановлено, що при нормальному законі розподілу випадкової складової похибки перетворення ВК системи автоматизованого контролю, на відміну від рівномірного закону, на прийняття вірогідного рішення про придатність або непридатність об'єкту вноситься додаткова невизначеність, граничне значення якої залежить від метрологічних характеристик ЗВТ, що входять у вимірювальний канал. На основі результатів комп'ютерного моделювання процесу контролю із використанням послідовної процедури прийняття рішень, побудовано номограмми, що відображають залежність імовірності помилкових рішень при формуванні рішення про стан об'єкта контролю за результатами початкового етапу досліджень від співвідношень між параметрами закону розподілу похибки вимірювального каналу, контрольованої величини, довжини допускового інтервалу і від квантилю закону розподілу випадкової складової похибки ВК.