Диcеpтацiю пpиcвяченo пpoблемi викopиcтання фольклорних традицій в народній хореографічній культурі Кіровоградщини. У дocлiдженнi poзкpитo змicт, cтpуктуpу, загальнi тенденції, способи викopиcтання фольклорних традицій в наpoднo-cценiчнoму танцi центpальнoгo pегioну Укpаїни, проаналізовано дiяльність заcлуженoгo cамoдiяльнoгo анcамблю танцю Укpаїни "Ятpань". Геополітичне положення кіровоградського реґіону в другій половині ХVІІІ століття сприяло формуванню основних тенденцій розвитку української народно-сценічної хореографії, джерелами якої справедливо вважається традиційна народна обрядовість та звичаї. Історія хореографічної культури реґіону свідчить, що населення цієї території носить поліетнічний характер, що відображає тенденцію хореографічної різноманітності: гопак, козак, козачок, журавель, козак-вальс, мазурка, страшок, холяндра, комаринська, трамблям-полька, сербіяночка, булгарка, джок, сирба, зайчик, кострубонько тощо. Великий внесок у розвиток хореографічної культури кіровоградського реґіону зробили послідовники Миколи Анкудінова, учня відомого радянського балетмейстера Ростислава Захарова. Відтак значиму роль треба відвести творчості ансамблю танцю "Ятрань", створений А. Кривохижею, який був символом фольклорної хореографії. Спостерігаючи розвиток фольклорного народно-сценічного танцю на Кіровоградщині, автор надає особливого значення тенденції пріоритету українського репертуару танцювальних колективів, незважаючи на етнічну різноманітність у цій області. Автор пропонує термін "етнохореографії" та вважає його цілком адекватним для характеристики ідеї (поняття) фольклорного танцю і його зв'язків з народними традиціями та обрядами. У роботі робить акценти на оригінальності творчої концепції програми ансамблю "Ятрань" та його послідовників. Дисертант докладно описує внесок корифеїв українського театру в розвиток українського театру. Перший професіональний український театр був заснований у Єлисаветграді (Кіровограді) 1882 року. Це було результатом, з одного боку, розвитку суспільства, а з іншого, - використання більшості фольклорних пісень і танців в драматургії українського театру. Взаємозв'язок народного і побутового танцю надало імпульс розвитку народної хореографії на Україні.
