Осика О. Б. Магнітні поля у сонячних спалахах середньої потужності за даними спектрально-поляризаційних спостережень.

Вперше знайдено, що впродовж 10 хв еволюції сонячного спалаху висотна неоднорідність магнітного поля (типу гострого висотного піка з найсильнішим полем у 200 мТл) повністю зникає, а замість неї виникає звичайне монотонне ослаблення магнітного поля з висотою у фотосфері. Одночасно зі спрощенням магнітного поля, відмічено різке підвищення турбулентних швидкостей з 2 км/с до 5 км/с. Аналіз бісекторів профілів Стокса I±V ліній Fe I виявив, що в субтелескопічних (<1 Мм) магнітних елементах в області спалаху індукція локальних полів досягала значень В = 450-550 мТл за протилежної (південної) магнітної полярності. Горизонтальний градієнт магнітного поля досягав тут значень 0.5 мТл/км, що в десятки разів більше, ніж для сонячних плям поблизу яскравих вузлів сонячних спалахів.