Святецька А. В. Екологічні особливості реабілітації радіоактивно забруднених земель шляхом залісення (на прикладі зони безумовного (обов'язкового) відселення).

Дисертаційну роботу присвячено аналізу досвіду реабілітації староорних сільськогосподарських земель (перелогів) з високою щільністю радіоактивного забруднення шляхом залісення та розробленню ефективних заходів щодо їх повернення в екологічно безпечний стан. Зважаючи на інтенсивність і характер природних сукцесійних процесів на землях зони безумовного (обов'язкового) відселення після припинення господарської діяльності, розкрито роль створених на староорних землях лісових насаджень як довгострокового депо радіонуклідів у малому кругообігу для стабілізації радіологічної ситуації. На основі проведених досліджень визначено вплив ґрунтової плужної підошви як біогеохімічного бар'єру на шляху міграції радіонуклідів, а також на екологічні особливості подальших заходів з лісопоновлення і лісорозведення на цих територіях, маючи на увазі породний склад створюваних лісових культур, способи підготовлення ґрунту із застосуванням глибокого шпарування плужної підошви і подальші заходи щодо охорони створених насаджень. Проведені дослідження засвідчили, що на відміну від рекомендованих в лісокультурній практиці технологій, в умовах високих щільностей радіоактивного забруднення необхідно застосовувати спрощені технології створення культур з переважанням у складі берези повислої і дуба червоного, які забезпечують, з одного боку, мінімальну присутність людини в процесі створення та догляду за насадженнями в період напіврозпаду радіонуклідів (30 років), а з іншого - високу біологічну стійкість насаджень з максимальною участю природних демутаційних процесів.