Чеснок Н. Г. Фотометрична та спектральна змінність випромінювання активних ядер галактик в оптичному та рентгенівському діапазонах.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню характеристик активних ядер галактик в оптичному та рентгенівському діапазонах, вивченню спектральних і фотометричних властивостей, визначенню їхньої будови та мас центральних ЧД. Проведене фотометричне дослідження вибірки галактик Сейферта NGC 5548, NGC 7469, NGC 3227, NGC 4051, NGC 4151, Mrk 509, Mrk 79, Ark 564 дозволило встановити співвідношення між характеристиками кривих блиску в оптичному та рентгенівському діапазонах та наявністю кореляції між зміною потоку в цих діапазонах. Два об'єкти з вибірки, а саме NGC 5548 та NGC 4051, мають велике значення ймовірності існування позитивного часу запізнення змін потоку в оптичному діапазоні відносно рентгенівського (близько 97%) з максимальним значенням коефіцієнта кореляції r=73% з часом запізнення 2.8 діб для NGC 5548 та r=36 з часом запізнення 2.1 діб для NGC 4051. Вперше за допомогою методу відлунювання отримано масу центральної ЧД для галактики Сейферта 1Е 0754+3928, M=1.05x10^8 Msun, яка дозволила визначити положення галактики на діаграмі ''маса ЧД-світність''. Місцерозміщення 1Е 0754+3928 на діаграмі ''маса ЧД-світність'' гарно узгоджується з розташуванням на цій діаграмі інших галактик Сейферта типу NLS1. Цей результат підтверджує теорію підвищеного темпу акреції речовини в центральному джерелі для об'єктів з відносно малим значенням мас центральних чорних дір та відповідно вищою температурою акреційного диска. За даними нового каталогу 2MIG сформовано вибірку 62 ізольованих галактик, що містять активні ядра. Проаналізовано їхні загальні (кінематичні і спектральні) властивості для визначення впливу оточення галактики на активність її ядра. Попередній аналіз показав, що вміст галактик Сейферта 1-го типу лише 25%. Цей результат вказує на те, що оточення галактики може бути одним із факторів, які впливають на область широких емісійних ліній.