Дисертація присвячена дослідженню гліканів базидіоміцетів як інгібіторів ВТМ-інфекції та індукторів вірусостійкості рослин. На моделі вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) вперше продемонстрована здатність гліканів вищих грибів відділу Basidiomycota пригнічувати біологічну активність фітовірусів та індукувати стійкість рослин до вірусної інфекції. Вивчено характер інгібіторної та індукторної дії полісахаридів, диференційовано механізми, за якими вони можуть впливати на перебіг ВТМ-інфекції у чутливих і надчутливих рослин. Показано, що гриби Tremella mesenterica, Ganoderma lucidum, Ganoderma applanatum та Ganoderma adspersum продукують речовини, які здатні пригнічувати інфекційність та репродукцію ВТМ у рослинах тютюну та дурману. Антивірусно активні речовини, екстраговані з культуральної рідини та міцелію базидіальних грибів за різних способів екстракції представлені гліканами. З міцелію G.adspersum можна отримати глюкани з різною молекулярною масою: глюкан, екстрагований кислотою, має молекулярну масу 48 кДа, лугом - 70 кДа; препарат, екстрагований водою, містить декілька глюканів з різною молекулярною масою - 95, 48 та 20 кДа. Полісахаридні препарати, вилучені з культуральних рідин Ganoderma lucidum та Ganoderma аpplanatum, у рослин тютюну не впливають на захисні механізми, детерміновані N-геном, тоді як кислий глюкуроноксиломаннан (ГКМ) T.mesenterica та глюкан G. adspersum можуть активувати їх. Показано, що стійкість, індукована ГКМ T.mesenterica та глюканом G. adspersum, формується за участю клітинного геному, зокрема, за рахунок синтезу РНК на матриці клітинних ДНК de novo. Крім того встановлено, що ці гліколімери можуть втручатись в ініціальні стадії надчутливої реакції, які базуються на конфірмаційній білок-вуглеводній взаємодії молекул, про що свідчить часткове зниження антивірусної активності препаратів у присутності гаптену манозоспецифічних лектинів a-метил-D-манозиду. ГКМ T.mesenterica та глюкан G.adspersum пригнічують ранні стадії репродукції ВТМ в чутливих рослинах тютюну. У ефективних концентраціях вони не мають токсичного впливу на рослинні тканини і протопласти, що виключає фітотоксичність гліканів як один з механізмів пригнічення ВТМ-інфекції. Одним із способів дії ГКМ T.mesenterica є формування комплексу з віріонами ВТМ in vitro, що обумовлює агрегацію віріонів та екранування антигенних детермінант. Комплекс нестійкий і руйнується при розведенні взаємодіючих компонентів.
