Єрзаулова Г. Г. Співоча культура в традиції східно-християнської цивілізації

У дисертації виявлено специфіку і роль співочої культури в традиції східно-християнської цивілізації, визначено її форму, мету, завдання та зміст, з'ясовано, на яких засадах відбувалося її становлення. Показано, чим співоча традиція відрізняється від музичної культури Нового часу і чому давні форми духовно-моральної культури актуальні в наш час. Збереження східно-християнського світу можливе за умови усвідомленого повернення до традиції, сакральних основ, які були й залишаються джерелом національного буття цивілізації. Ліберальному проекту глобализації протиставлено нашу релинійну-національну самобутність, закладену в православних цінностях. Виявлено головні відмінності релігійно-філософських основ культури католицького Заходу та православного Сходу. Звернення до візантийської спадщини допомогає зрозуміти основи свого буття, без яких продуктивна і розумна діяльність є неможливими. Доведено, що співоча культура - це особливий вид мистецтва, який включає духовно-аскетичну практику. Візантійська система восьмиголосся та її засадничий принцип строгої мелодичної структури закріплені за конкретним текстом та дією, а мелодизм скріплений принципом інтонаційно-артикуляції зі строгим ритмом. Звукові структури лише супроводжують духовні й психічні процеси в душі людини і сприяють її духовному зростанню.