Кушнір О. Ю. Вплив мелатоніну на показники вуглеводного обміну в щурів за умов алоксанового діабету

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу мелатоніну на показники вуглеводного обміну в печінці та крові щурів при експериментальному алоксановому діабеті. Встановлено, що при семиденному введенні мелатоніну в дозах 5 та 10 мг/кг маси відбувається збільшення інтенсивності процесів глікогенезу, окисної стадії пентозофосфатного шунту окиснення глюкозо-6-фосфату та аеробного гліколізу, з одночасним зменшенням анаеробного перетворення пірувату в лактат - в печінці, що відображається у гіпоглікемізувальному ефекті - в крові тварин, та значною мірою визначаються функціональним станом шишкоподібної залози, змодельованим режимом освітлення за співвідношенням періодів світла та темряви. З'ясовано, що введення щурам алоксану моногідрату призводить в крові до вірогідного підвищення рівня базальної глікемії, пірувату та глікозильованого гемоглобіну, а в печінці до збільшення активностей лактатдегідрогенази і глюкозо-6-фосфатази, проте зниження вмісту глікогену та активності глюкозо-6-фосфатдегідогенази перебувало у прямій залежності від наявності гіперглікемії. Встановлені зміни показників вуглеводного обміну в тварин з алоксановим діабетом виявилися більш вираженими за умов постійного освітлення, ніж при рівноденні або постійній темряві. При семиденному введенні більшої дози мелатоніну відзначено покращення стану вуглеводного обміну, що супроводжується нормалізацією досліджуваних показників, окрім активності глюкозо-6-фосфатази в печінці, яка нормалізується при шеститижневому уведенні, яке характеризувалося також нормалізацією рівня глікозильованого гемоглобіну в крові щурів.