Овсак О. С. Визначення параметрів вертикальної структури аерозольної складової атмосфер планет-гігантів.

Дисертація присвячена розробці алгоритму модельних обчислень та аналізу даних спектрофотометричних вимірювань у молекулярних смугах поглинання газів для інтенсивності світла, дифузно відбитого атмосферами планет-гігантів. На основі строгого чисельного розв'язання задачі про дифузне відбиття випромінювання однорідним напівнескінченним газово-аерозольним середовищем створено програмний комплекс для розрахунку значень величини ефективної оптичної глибини формування інтенсивності випромінювання, дифузно відбитого оптично однорідним напівнескінченним хмаровим шаром з довільними оптичними властивостями, розраховано значення цієї величини для випадків ізотропного й анізотропного розсіяння та вивчена її залежність від оптичних параметрів середовища. Виявлено висотний рівень атмосфери Юпітера з максимальною щільністю аерозолю та наявність у ній стратифікації аерозольних частинок за розмірами. Визначено параметри зміни розсіювальних та динамічних характеристик атмосфери Юпітера у місці падіння уламка К комети Шумейкера-Леві 9. Встановлено вигляд залежності зміни аерозольної складової оптичної товщини та об'ємного коефіцієнта розсіяння з глибиною в атмосферах Юпітера, Сатурна, Урана та Нептуна. Уточнено закономірність зміни з глибиною відносної концентрації метану в атмосферах Урана та Нептуна.