Валовой М. О. Міцність, тріщиностійкість та деформативність підсилених згинальних елементів при повторних навантаженнях

Дисертаційну роботу присвячено впливу повторних навантажень на міцність та експлуатаційні якості залізобетонних конструкцій, виготовлених на відходах ГЗК, які підсилено у стиснутій зоні. Актуальність роботи обумовлена стрімким зростанням прольотів несучих конструкцій з одночасною тенденцією до зменшення поперечних перерізів елементів. Своєчасність теми підсилюється необхідністю використання в якомога більшому об'ємі місцевих матеріалів, які у даному разі являють собою відходи гірничо-збагачувальних комбінатів. Для розв'язання поставленої задачі проведені експериментальні дослідження залізобетонних балок як у непідсиленому, так і в підсиленому стані. Зразки було виготовлено із сучасних матеріалів: бетонів на відходах ГЗК та арматури класу А400С. Досліджено питання акредитування арматури серпуватого профілю на вільних опорах дослідних залізобетонних балок. Експериментальні дослідження засвідчили, що повторні навантаження середніх (експлуатаційних) рівнів практично не впливають на міцність як підсилених, так і непідсилених балок. Повторні навантаження суттєво впливають на експлуатаційні якості згинальних залізобетонних елементів: ширину розкриття тріщин і прогини. Малоциклові впливи рівнів 0,75...0,85 від руйнівних збільшують ширину нормальних тріщин у 1,4...1,6 раза, а максимальні прогини - у 1,6...1,75 раза. Одночасно збільшуються залишкові величини зазначених параметрів у порівнянні з першим розвантаженням: ширина розкриття тріщин - у 1,6 раза, прогинів - більше, ніж у 2 рази. Виконано, проаналізовано та співставлено результати сучасних методів розрахунку згинальних залізобетонних елементів за двома групами граничних станів. Внесено пропозиції щодо врахування впливу повторних навантажень на ширину розкриття нормальних тріщин і прогинів.