Красюк Ю. М. Токсикорезистентність коропових видів риб до дії сполук неорганічного азоту

Дисертація присвячена дослідженню токсикорезистентних можливостей коропа і білого амура на різних етапах онтогенезу в природних та експериментальних умовах за гострої та тривалої дії амонійного і нітритного азоту. Встановлено, що ікра обох видів риб є достатньо стійкою до впливу іонів амонію та нітритів, а виживання передличинок і личинок риб зі збільшенням часу експозиції знижується. До найбільш вразливих етапів раннього онтогенезу можна віднести стадію вилуплення ембріонів та період переходу личинок на екзогенне живлення. Показано, що за гострого та тривалого впливу іонів амонію і нітритів токсикорезистентні можливості коропа і білого амура зростають зі збільшенням часу пристосування та віку риб. Сумісна дія сполук неорганічного азоту і низьких температур на коропа і білого амура призвела до збільшення втрати печінкою енергоємних сполук (зниження індексу печінки риб) та послаблення детоксикуючої функції, про що свідчить ріст рівня метгемоглобіну у крові. При цьому у риб спостерігалось зниження індексу селезінки та вмісту гемоглобіну у крові внаслідок істотного гальмуванням процесів кровотворення. Збільшення вмісту NH3 і NO2- (у 2,5 і 4,0 рази) у тканинах коропа та білого амура в умовах навантаження неорганічним азотом було відносно незначним порівняно зі зростанням концентрації аміаку і нітритів (у 17,7 і 35,5 рази) в експериментальній водоймі, що є безпосереднім критерієм здатності організму риб до протидії токсичному впливу. Встановлено, що короп проявляв більш високу токсикорезистентність до негативного впливу амонійного і нітритного азоту порівняно з білим амуром на всіх етапах онтогенезу.