Дзьомбак Д. В. Біологічні властивості та виживаність патогенних і атипових мікобактерій у молочних продуктах та довкіллі.

У дисертації викладено матеріали щодо життєздатності мікобактерій у силосі та сечі, терміни якої складають від 120 до 210 діб. Досліджено виживаність мікобактерій за перебування їх у молоці, кефірі та сметані, яка у M. bovis складає відповідно 160, 160 і 250 діб, M. avium - 550, 550 і 350 діб, M. intracellulare - 500, 220 і 250 діб, M. scrofulaceum - 550, 550 і 550 діб, M. fortuitum - 250, 180 і 180 діб. У культур M. bovis та M. fortuitum спостерігається дисоціація колоній на R та S форми, які зберігають властивості, характерні відповідному виду мікобактерій. Усі культури, які росли за температури 22 та/або 45 °С і мали каталазну активність, наприкінці досліду втратили ці властивості, за виключенням M. intracellulare. Вивчено терміни життєздатності у стерилізованих і нативних зразках чорнозему, суглинку, піску у лабораторних умовах та у ґрунті в природних умовах. M. bovis виживає у цих об'єктах від 3,5 до 20 місяців, M. avium - від 15 до 21 місяця, M. intracellulare - від 15 до 26 місяців, M. scrofulaceum - від 16 до 34 місяців, M. fortuitum - від 11 до 22 місяців. Отримано дані щодо термінів виживання мікобактерій у зразках водопровідної, дистильованої та колодязної води за різних умов зберігання. Під впливом проникаючих сонячних променів M. bovis не втрачає життєздатність впродовж 51-61 доби, без доступу сонячного світла - 98-113 діб, M. avium - 113-128 і 113-128 діб, M. intracellulare - 98-113 і 128-216 діб, M. scrofulaceum - 147-216 і 243-302 діб, M. fortuitum - 28-33 і 72 діб відповідно. За температури 2-6 °С ці терміни коливаються від 152 до 800 діб (строк спостереження). Поряд з цим розроблено метод виділення L форм мікобактерій з об'єктів зовнішнього середовища та продуктів тваринництва й удосконалено метод виділення мікобактерій з об'єктів зовнішнього середовища.