Кедун І. С. Новгород-Сіверський та його округа в Х - ХІІІ ст.

В дисертації здійснена спроба висвітлення давньоруського періоду історії Новгород-Сіверського та його округи на підставі комплексного аналізу різних груп джерел (археологічних, писемних, картографічних тощо). При цьому значна кількість археологічних матеріалів запроваджується до наукового обігу вперше. Давньоруський Новгород-Сіверський займав площу близько 60 гектарів. Він набуває міських ознак не пізніше початку ХІ ст. Структурно місто складалось з дитинця, укріпленого Окольного граду та відкритих посадів. Його розквіт розпочинається після перетворення Новгород-Сіверського на столицю удільного князівства. В ХІІ ст. максимально зростає площа міської забудови, реконструюються укріплення дитинця та зводиться система укріплень посаду; на південній околиці виникає заміська князівська резиденція. Територія найближчої округи міста складала близько 450 км2. Передумовою для становлення Новгород-Сіверського стала концентрація в даному регіоні сіверянських поселень. Переважна їх більшість - городища, до яких примикали неукріплені селища. В ХІ ст., після включення регіону до адміністративної системи давньоруської держави, характер заселення округи змінюється: городища приходять у запустіння, натомість збільшується кількість селищ. В ХІІ ст. на стратегічно важливих підступах до міста виникають два форпости - городища Путивськ та Домотканове. Розвиток міста та його округи був перерваний монгольською навалою. Ключові слова: Новгород-Сіверський, округа, дитинець, посад, давньоруське місто, топографія, роменський період, міська округа.