Коваль Я. М. Методологічні основи підвищення ефективності визначення газонасичення складнопобудованих порід-колекторів за результатами геофізичних досліджень свердловин

Об'єкт дослідження - нижньокам'яновугільні відклади Тимофіївського і Куличихинського газоконденсатних родовищ, верхньокам'яновугільні відклади Розпашнівського газоконденсатного родовища Дніпровсько-Донецької западини та міоценові відклади Богородчанського газового родовища Карпатського нафтогазоносного регіону. Мета - розроблення методологічних основ обробки та інтерпретації геофізичних даних, що підвищить достовірність визначення коефіцієнта газонасичення складнопобудованих порід-колекторів. Методи дослідження - cтатистична обробка результатів лабораторних досліджень взірців керна і свердловинних геофізичних досліджень продуктивних інтервалів. Аналіз теоретичних і експериментальних моделей петрофізичних параметрів продуктивних відкладів. Теоретичне моделювання електричних і нейтронних властивостей гірських порід. Ступінь впровадження - результати роботи успішно реалізовуватимуться на площах і родовищах України, розрізи яких виповнені породами-колекторами складної будови. Практичне застосування отриманих наукових результатів дасть змогу суттєво підвищити точність визначення коефіцієнта газонасичення мономіктових неглинистих, поліміктових глинистих пісковиків та порід-колекторів із змішаним типом цементу. Галузь використання - нафтогазова галузь, її геологорозвідувальні та геофізичні підприємства.