Об'єкт – Вікові та породні особливості синтезу й розпаду білків у скелетних м’язах великої рогатої худоби, вирощуваної на м’ясо у західному регіоні України. Мета – з’ясувати вікові та породні особливості синтезу й розпаду білків і метаболізм деяких мічених радіоактивним вуглецем амінокислот у скелетних м’язах та показників білкового обміну крові великої рогатої худоби різних порід (волинської м’ясної, симентальської і української чорно-рябої молочної та її помісі з абердин-ангусами), яку вирощували на м'ясо. Методи: біохімічні (спектрофотометричні, хроматографічні), радіологічні, зоотехнічні, статистичні. Новизна: уперше вивчено вікові особливості синтезу білків і ліпідів та метаболізм лізину, фенілаланіну й гістидину в скелетних м’язах бугайців різних порід (волинської м’ясної, симентальської, української чорно-рябої молочної та помісі останньої з абердин-ангусами). Здійснено аналіз використання лізину, фенілаланіну та гістидину в синтезі білків, ліпідів і енергетичних процесах у скелетних м’язах бугайців досліджуваних порід різного віку за умов in vitro. Показано, що лізин в основному використовується в синтезі білків (>80 %). Інтенсивніший синтез білків і використання лізину є у скелетних м’язах бугайців м’ясних порід і помісі, ніж у молочних. Від 36 до 45% фенілаланіну використовується в синтезі білків, а решта — піддається катаболізму. Фенілаланін менше використовується у синтезі білків у скелетних м’язах бугайців м’ясної породи і помісі, ніж у молочної. Використання гістидину в синтезі білків, ліпідів і в енергетичних процесах у скелетних м’язах залежить від віку тварин та генотипу. У синтезі білків його використання становить 35–55%, а в синтезі ліпідів — 6–12%. З’ясовано динаміку інтенсивності синтезу білків і ліпідів у скелетних м’язах бугайців різних порід із 3- до 18-місячного віку. Показано, що вікові зміни вмісту білків у скелетних м’язах бугайців не завжди корелюють з інтенсивністю їх синтезу. Встановлено вплив ступеня розщеплюваності протеїну раціону на інтенсивність росту ВРХ на відгодівлі. Результати: узагальнено й отримано нові дані стосовно вікових і породних особливостей обміну білків та метаболізму лізину, фенілаланіну, гістидину в скелетних м’язах бугайців. Показано, що інтенсивність синтезу білків у скелетних м’язах бугайців усіх досліджуваних порід з 3- до 18-місячного віку знижується, а інтенсивність їх використання в енергетичних процесах і синтезі ліпідів зростає. Синтез і розпад білків у скелетних м’язах бугайців м’ясних порід і їх помісі більші, ніж у молочних порід. У білках чотириголового м’яза стегна бугайців молочних порід із віком зростає кількість замінних амінокислот, тоді як у м’ясних порід виявлено збільшення кількості незамінних амінокислот. Вміст вільних амінокислот і сечовини у крові вірогідно більший у бугайців молочних порід. У плазмі крові і скелетних м’язах бугайців усіх порід з віком підвищується активність амінотрасфераз. Констатовано збільшення приростів бугайців (у середньому на 15 %) унаслідок інтенсивнішого синтезу білків у скелетних м’язах при збільшенні частки нерозщеплюваного протеїну в раціоні до 42 % за рахунок екструдування ріпакової макухи.
