Об’єкт дослідження – міоценові відклади Закарпатського прогину; предмет дослідження - газоносність міоценових відкладів Закарпатського прогину; мета роботи: науково обґрунтоване прогнозування газоносності міоценових відкладів Закарпатського прогину; завдання: систематизація, аналіз та узагальнення нових і переінтерпретація більш ранніх геолого-геофізичних матеріалів, виділення в розрізі досліджуваної території структурних поверхів і характеристика просторово-вікових зв’язків та структурних співвідношень між ними, відтворення умов та етапів неогенового осадконагромадження в Закарпатському палеобасейні, опис фаціальних різновидів товщ міоцену, з’ясування їх поширення, виділення в складі неогенової газоносної формації Закарпатського прогину газоносних та газоперспективних комплексів з описом товщ, які володіють властивостями порід-колекторів та порід-флюїдоупорів (покришок), виділення об’єктів для пошуків газу в Закарпатському прогині на основі комплексного аналізу критеріїв прогнозування скупчень вуглеводнів, побудова карти товщин та піскуватості газоносних та газоперспективних комплексів неогенових відкладів прогину, побудова структурної карти донеогенової основи прогину, створення карти прогнозу газоносності міоценових відкладів Закарпатського прогину, окреслення найперспективніших (з точки зору пошуків газових покладів) ділянок; методи дослідження: структурно-тектонічний, літолого-фаціальний, палеоструктурний, метод порівняльних аналогій, комплексування, аналіз та систематизація геолого-геофізичної інформації, опрацювання літературних джере; практичне значення одержаних результатів - представлена наукова робота сприятиме виокремленню ділянок, перспективних для виявлення локальних структур, в яких можна очікувати відкриття малих (до 10 млрд. м3 газу) та середніх (від 10 до 100 млрд. м3 газу) газових родовищ. За умови неглибокого залягання покладів та порівняно невеликих затрат для їх розробки, вони могли б забезпечувати вуглеводневою сировиною об’єкти локального порядку – окремі міста, райони чи області; наукова новизна - у відкладах міоцену Закарпатського прогину виділено газоперспективні рупель-егерський (грушівська світа) та карпатський (терешульська світа) комплекси; вперше побудовані карти товщин та піскуватості відкладів грушівської та терешульської світ; уточнені межі поширення баденських, сарматських і понт-панонських утворень неогену Закарпатського прогину; охарактеризовані основні критерії газоносності відкладів неогену Закарпатського прогину; обґрунтовані нові напрямки робіт, які пов’язані з пошуками газових родовищ в межах прогину; створена карта прогнозу газоносності міоценових відкладів Закарпатського прогину та окреслені найперспективніші ділянки для пошуків газових покладів; сфери використання: геологія нафти і газу.
