Бешлей В. В. Нетеплове випромінювання адіабатичних залишків наднових зір.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0412U003611

Здобувач

Спеціальність

  • 01.03.02 - Астрофізика, радіоастрономія

18-05-2012

Спеціалізована вчена рада

Д 26.208.01

Головна астрономічна обсерваторія

Анотація

Дисертаційна робота присвячена магніто-гідродинамічному моделюванню еволюції адіабатичних залишків наднових зір, релятивістських заряджених часток та їх нетеплового випромінювання в залишках наднових зір в рамках класичної теорії прискорення часток. В роботі розроблено чисельні та наближено-аналітичні методи розрахунків спектрів та побудови зображень залишків наднових зір з врахуванням втрат енергії часток (як електронів, так і протонів) після виходу з області прискорення. Показано, що морфологія залишків наднових зір залежить від властивостей процесу прискорення та орієнтації магнітного поля. Аналізуючи зображення, отримані внаслідок випромінювання електронів, вдалося розробити тести для накладання обмежень на властивості популяції релятивістських електронів та магнітного поля. Аналогічний підхід для протонів показав, зокрема, що досягнути дволімбової структури розподілу поверхневої яскравості ЗН можна лише у випадку, коли максимальна енергія протонів або ефективність їх інжекції не є ізотропною. Показано, що радіальні профілі поверхневої яскравості залишків наднових зір в гама-діапазоні внаслідок протонного випромінювання можуть бути використані для оцінки концентрації молекулярних хмар, що взаємодіють з залишками наднових зір. Розроблені методи використано для накладання обмежень на властивості залишка наднової 1006 та прискорених космічних променів в ньому. Показано, що середнє значення напруженості магнітного поля в залишку наднової 1006 року є 32 мкГс, а напруженість поля в області яскравих лімбів складає 95 мкГс.

Файли

Схожі дисертації