Одарюк І. Д. Активація молекулярного кисню фенолами у водному середовищі

В дисертації одержані прямі експериментальні підтвердження щодо зародження радикалів при автоокисненні поліфенолів у воді в реакції між монофенолят-йоном і молекулярним киснем. Визначено константи швидкості зародження радикалів за цією реакцією для гідрохінону, хлоргідрохінону, 2,5-дихлоргідрохінону, пірокатехіну, 4-метилпірокатехіну, пірогалолу, галової кислоти за допомогою методу інгібіторів. В якості інгібітора використовували аскорбінову кислоту. Показано, що ефективніше окиснюються ті поліфеноли, які здатні утворювати окиснювально-відновлювальну пару фенол-хінон. Автоокиснення таких фенолів супроводжується хемілюмінесценцією. Її емітерами є молекули відповідних хінонів, які утворюються в електронно-збудженому стані. Первинні продукти автоокиснення поліфенолів, відповідні хінони та H2O2, зазнають подальші окиснювальні перетворення. Реакційна здатність дигідроксибензолів при їх автоокисненні у водному середовищі зменшується в ряду: пара- >, орто- >, мета-. В дослідах по впливу добавок супероксиддисмутази, йонів Cu(2+), 1,1-дифеніл-2-пікрилгідразилу, фенолів, які за даних умов не окиснюються, соляної кислоти, сильних основ та інших на кінетику окиснення поліфенолів отримано докази на користь йон-радикального механізму процесу. Встановлено, що деякі неорганічні йони буферних розчинів не є хімічно інертними стосовно реакційних центрів, що утворюються при автоокисненні поліфенолів у водному середовищі.