Бітаєва О. В. Історичний живопис як феномен польської культури: досвід другої половини XIX століття

В дисертації аналізується історичний живопис як потужний чинник польського образотворчого мистецтва другої половини XIX століття. Відтворено основні концепції інтерпретації історичного жанру, представлені в творчості Ю. Брандта, Ю. Зімлера та Я. Матейко, кожна з яких є самоцінною й самодостатньою. Водночас показано, що концепції історичного жанру спонукали до дискусій з широкого кола проблем, зокрема, правда і правдоподібність, зміст і форма, поліжанровість, історичний факт, театралізація історії та ін. Логіка розвитку історичного жанру розглянута на тлі інших тенденцій, властивих тогочасному польському мистецтву, показана доля академізму, натуралізму, раннього символізму, імпресіонізму як вияву творчого потенціалу польських митців різних поколінь. Доведено, що історичний живопис є відбиттям реальних подій та щільно пов'язаний з соціальними, національними, морально-етичними шуканнями конкретних історичних періодів, він є культуротворчим феноменом.