Коновал Н. М. Петрологія гранітоїдів кіровоградського та новоукраїнського комлексів (Центральна частина Українського щита)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0412U006334

Здобувач

Спеціальність

  • 04.00.08 - Петрологія

04-12-2012

Спеціалізована вчена рада

Д 26.203.01

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка

Анотація

У дисертації викладено результати дослідження гранітоїдів кіровоградського та новоукраїнського комплексів, що розташовані в Інгульському мегаблоці в центральній частині Українського щита. Ці граніти є різними за глибиною формування і формаційною належністю. Кіровоградські належать до апопелітових (за критеріями І. Б. Щербакова), а новоукраїнські представляють собою інтрузивні чарнокітоїди, які асоціюють з габроїдами і монцонітами. Такі масиви, як Митрофанівський, Кіровоградський, Чигиринський є неоднорідними і складаються з кіровоградських (амфіболітова і висока амфіболітова фація) та ділянками з новоукраїнських гранітів (гранулітова фація). Встановлено, що значна частина кіровоградських гранітів є алохтонними. В крупних зернах плагіоклазу виявлено антипертитові вростки ортоклазу, а значна частина біотитів відзначається підвищеним вмістом титану (до 3,9% TiO2). За результатами наших досліджень вперше показано, що у новоукраїнських гранітах чітко виявлено залізистий тренд еволюції, подібний до такого в багатьох диференційованих інтрузіях, а також в анортозит-рапаківігранітних плутонах. Згідно з реакційним принципом, в залізистій області системи Fe2SiO4-Mg2SiO4-SiO2 кристалізація ортопіроксену (евліту) закінчується і замість нього утворюється фаяліт. Це простежується в природніх габро-монцоніт-гранітних асоціаціях (наприклад, в Коростенському і Корсунь-Новомиргородському плутонах). Тобто в гранітних системах з крайньо залізистими фаялітами сильнозалізистий ортопіроксен не кристалізується взагалі або ж його залізистість не піднімається вище 85-90%, тобто він може бути евлітового складу, як це спостерігається в деяких чарнокітах Новоукраїнського масиву або Хлібодарівського масиву Приазов'я. Виявлено, що кіровоградські і новоукраїнські граніти проявляють чітку металогенічну спеціалізацію, перш за все, на літій. Слюди цих гранітів і самі граніти характеризуються підвищеним вмістом літію. Магми, з яких формувалися кіровоградські та новоукраїнські граніти, могли бути родоначальними для родовищ літієвих пегматитів (Надія, Полохівка, Станкувате).

Файли

Схожі дисертації