Герасимчук М. Р. Патогенетичні механізми розвитку легеневої патології при гострому розлитому перитоніті в експерименті та шляхи їх корекції

Дисертаційна робота присвячена вивченню механізмів розвитку функціонально-морфологічних змін у легенях при експериментальному ГРП з обґрунтування принципів їх корекції. Встановлено, що ГРП на фоні прогресуючої ендогенної інтоксикації супроводжується потенціюванням процесів ліпідної і білкової пероксидації та пригніченням антиоксидантного захисту до 24 год; зростанням фагоцитарної активності нейтрофілів у крові та бронхоальвеолярному змиві з подальшим виснаженням після першої доби експерименту. Найбільш інформативним маркером розвитку гострого легеневого ушкодження є коефіцієнт легеневої регуляції за лейкоцитами. Останній характеризується зростанням від початку експерименту, що вказує на підвищену лейкоцитарну секвестрацію у легенях, яка підтверджена морфологічними дослідженнями, навіть на фоні лейкоцитопенії та супроводжувалась легеневим ушкодженням. Застосування препаратів фосфатидилхолінових ліпосом та церулоплазміну призводить до зменшення показників ендотоксемії із паралельним стимулюючим ефектом щодо неспецифічної ланки імунітету, відтерміновуючи розвиток легеневого ушкодження при ГРП на добу.