Райчук Л. А. Роль лісових екосистем у формуванні доз опромінення населення Українського Полісся

Дисертаційну роботу присвячено визначенню впливу лісових екосистем на формування дози опромінення мешканців радіоактивно забруднених територій Українського Полісся у віддалений період (2008-2010 рр.) після аварії на Чорнобильській АЕС. Досліджено особливості радіоактивного забруднення лісових екосистем та міграції радіонуклідів їх компонентами. Встановлено, що і досі підвищеною питомою активністю за 137-Cs у лісових екосистемах характеризуються лишайники, мохи та гриби. Висвітлено роль мохів як бар'єра на шляху переміщення радіонуклідів до глибших горизонтів ґрунту. На основі визначених особливостей забруднення 137-Cs компонентів лісової екосистеми створено математичну модель міграції радіонуклідів 137-Cs компонентами лісової екосистеми, адаптовану до умов Українського Полісся, за допомогою якої спрогнозовано вміст радіонукліда у найважливіших щодо використання людиною складових екосистеми. Встановлено, що у віддалений період після аварії зниження вмісту 137-Cs у лісовій екосистемі в часі відбувається переважно завдяки фізичному розпаду радіонукліда. Для обчислення дози внутрішнього опромінення жителів населених пунктів Українського Полісся були враховані особливості раціону харчування. На основі визначення внеску лісових екосистем у загальне радіаційне навантаження на населення Українського Полісся уточнено особливості формування дози внутрішнього опромінення мешканців населених пунктів, де в структурі споживання переважають продукти, вирощені на присадибних ділянках. Аналіз розподілу дози внутрішнього опромінення мешканців Київського Полісся виявив істотну залежність значення цього показника від доступності лісових екосистем для мешканців населених пунктів та сезону.