Смирнова С. М. Природно-техногенні чинники формування поля забруднення урболандшафтів миколаївської міської агломерації важкими металами

Метою наукового дослідження є визначення закономірностей просторового розподілу ВМ у геологічному (та сполучених) середовищі Миколаївської ПМА, оцінка екологічної безпеки аеротехногенно забруднених грунтів, відповідно ставилися задачі: 1. Розроблення стратегії еколого-геохімічного опробування геологічного середовища Миколаївської ПМА. 2.Дослідження особливостей просторового розподілу забруднення ґрунтового покри-ву ВМ Миколаївської ПМА. 3. Визначення просторового розподілу та форм забруднення снігового покриву ВМ. 4. Визначення особливостей еколого-геологічно обумовленої захворюваності насе-лення дитячого віку. Об'єктом дослідження є процеси формування техногенного забруднення ВМ ґрунтового покриву урбанізованої території Миколаївської ПМА. Предмет дослідження - вміст ВМ (Zn, Pb, Cr, Ni, Cu, Mn, Fe) у компонентах геоло-гічного і сполучених середовищ, еколого-геохімічні та санітарно-гігієнічні критерії забруднення, медико-статистичні дані шодо захворюваності населення дитячого віку. Уперше: проведено комплексну оцінку екологічної безпеки ґрунтового покриву Миколаївської ПМА за еколого-геохімічними та санітарно-гігієнічними критеріями, вивчено просторовий розподіл ВМ у ґрунтовому та сніговому покриві міських урболандшафтів; за власними аналітичними даними та розробками екологічних карт (визначення шарів, легенд, зонування) викона-но еколого-геологічне картування забруднення ВМ ґрунтового та снігового покриву з використанням ГІС-технологій; засобами геостатистичного аналізу виконано оцінку впливу забруднення верхньої зони геологічного середовища ВМ на захворюваність на-селення дитячого віку. Робота спрямована на виявлення чинників просторового поширення ВМ у геологічному середовищі міських урболандшафтів, картування показників ризику та впливу забруднення на стан здоров'я населення. Розроблена автором методологічна основа дослідження зі застосуванням сучасної нормативної, аналітичної, статистичної і геоінформаційної бази може бути широко використана для вивчення міграційних потоків токсичних речовин у біосфері при аварійних ситуаціях та в умовах штатної експлуатації техногенних об'єктів. Результати роботи необхідно розглядати як комплекс подальших удосконалень методологічної основи щодо проведення оцінки екологічної безпеки техногенно-перетворених ґрунтів ПМА степу України. Картографування техногенно-обумовлених ареалів забруднення ґрунтового і снігового покриву ВМ (за умов ПМА) є базовими для розроблення практичних рекомендацій щодо локалізації екологічних ризиків. Крім того, у роботі виконано авторське обґрунтування критеріїв екорайонування території досліджень. Результати використано Держ. управлінням охорони навколишнього середовища у Миколаївській обл. для оптимізації системи моніторингу.