Лещинська І. О. Алгебрологічні моделі структур природної мови та їх застосування в системах штучного інтелекту

Об'єкт дослідження - процес паралельної автоматичної обробки текстів природної мови. Мета дослідження - розробка комплексу методів та моделей для формалізації лінгвістичних структур природної мови на базі формального апарату алгебри скінченних предикатів та реляційних мереж для розширення можливостей інтелектуального користувальницького інтерфейсу, наступна реалізація отриманих моделей в інтелектуальних природно-мовних системах. Методи дослідження - логічний аналіз, алгебра скінченних предикатів - для логіко-математичних побудов, створення повноцінного апарата лінгвістичної алгебри; теорія лінійних логічних операторів - для розробки моделі лінійних логічних операторів першого й другого роду; апарат багатошарової декомпозиції предикатів - для розвинення теорії реляційних мереж; теорія компараторної ідентифікації - для обґрунтування структури лінгвістичної алгебри; основні поняття булевої алгебри і теорії графів для формалізації дерев синтаксичного підпорядкування. Апаратура - персональний комп'ютер. Теоретичні і практичні результати досліджень - вирішено актуальну науково-практичну задачу побудови комплексу методів та моделей для формалізації лінгвістичних структур природної мови на базі апарату алгебри скінченних предикатів та реляційних мереж для розширення можливостей природно-мовного інтелектуального користувальницького інтерфейсу. Наукова новизна - вперше запропоновано моделі лінійних логічних операторів першого й другого роду, які описують функціонування реляційних мереж та базуються на теорії лінійних логічних операторів, що дозволяють спростити розв'язання системи логічних рівнянь на кожному такті реляційної мережі; вперше розроблено метод побудови логічної асоціативної структури реляційної мережі, який базується на використанні апаратної пам'яті з асоціативним доступом, що дозволяє спростити доступ до даних та підвищити швидкість пошуку розв'язку; вперше розроблено метод побудови предикатної моделі речення природної мови шляхом введення доповнюючих та несуттєвих предметних змінних. Метод базується на апараті алгебри скінченних предикатів і лінгвістичних експериментах та забезпечує однозначність предикатної моделі речення; набула подальшого розвитку лінгвістична алгебра шляхом розробки методу побудови формул алгебри булевих функцій, які моделюють речення природної мови, що дозволяє спростити формалізацію проективних речень. Результати дисертаційної роботи, знайшли своє практичне застосування в ОКБ Харківського державного приладобудівного заводу ім. Т.Г. Шевченка для підтримки конструкторських рішень під час розробки системи моніторингу розподільчих електромереж (СМ РЕМ), призначеної для моніторингу основних технічних параметрів нормального й аварійного режимів роботи електромереж 6 (10) кВ, метеорологічних умов (температури й відносної вологості повітря) у місцях експлуатації й оптимізації пошуку та локалізації місця ушкодження повітряних ліній; у ПП "Енергія" для розробки комп'ютерного комплексу створення єдиного інформаційного середовища керування основними фондами і ресурсами підприємств для автоматизації процесу контролю технологічних сервісів підприємств. Теоретичні результати дисертації були використані у навчальному процесі під час підготовки лекцій з навчальних дисциплін "Теорія інтелекту" та "Біоніка інтелекту". Розроблені в дисертаційній роботі математичні методи формалізації структур природної мови, алгоритми й програмна система призначені для автоматизованих інформаційних систем із природно-мовним інтелектуальним інтерфейсом, для логічної підтримки проектування інформаційних структур. Математичні й програмні результати роботи можуть бути використані в системах автоматичної обробки текстової інформації (біржі послуг, електронна пошта).