Левко О. В. Мовний феномен грецької патристики золотої доби: когнітивно-дискурсивні виміри.

Дисертацію присвячено дослідженню когнітивних та прагматичних характеристик мовної особистості Василя Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста на матеріалі епідейктичних промов. У роботі обґрунтовано доцільність застосовування лінгвокогнітивних, лінгвокультурологічних та дискурсивних підходів до дослідження мовного феномену грецької патристики золотої доби, описано вербально-семантичний, лінгвокогнітивний та мотиваційний рівні мовних особистостей авторів, проаналізовано вживання лексичних та мовностилістичних засобів в епідейктичних промовах, досліджено вербалізацію ключових для індивідуально-авторських картин світу Трьох Святителів концептів, зокрема, концептів "доброчесність", "боротьба", "світло", "обоження" та "осяяння Божественним Світлом", встановлено комунікативні стратегії, мовні тактики та наміри авторів, згідно з якими відбувалася комунікація між християнським проповідником та аудиторією вірян, проаналізовано важливі для мовних особистостей авторів прецедентні тексти Святого Письма та давньогрецької літератури, досліджено явище біблійної та античної інтертекстуальності в епідейктичному красномовстві, визначено тенденції лінгвокультурного діалогу античності та християнства у патристичному дискурсі золотої доби.