Об'єкт - метаболічні процеси в організмі лактуючих вівцематок та їх молочна продуктивність, хімічний склад молока і його біологічна цінність. Мета - з'ясувати особливості обмінних процесів у організмі лактуючих вівцематок української гірськокарпатської породи і породи прекос за умов включення до їх раціонів різних рівнів мінеральних елементів і жирової добавки у складі фільтроперліту та вплив застосованих чинників на молочність маток, хімічний склад і біологічну цінність молока. Методи: біохімічні (електрофоретичні, хроматографічні, спектрофотометричні, радіобіологічні), зоотехнічні, математичні й статистичні. Новизна: отримано дані про вплив додавання до основного раціону лактуючих вівцематок гірськокарпатської породи I, I та S, а вівцематкам породи прекос S, I, Cu, Zn і Co та жирової добавки у складі фільтроперліту на показники різних ланок обміну речовин у крові, їх молочність, хімічний склад і біологічну цінність молока. Результати: встановлено, що додавання до основного раціону лактуючих вівцематок гірськокарпатської породи I (1 мг/гол./добу), I та S (1 мг/гол./добу і 5 г/гол./добу), а вівцематкам породи прекос S, I, Cu, Zn і Co (на 20 % більше від норми) та жирової добавки у складі фільтроперліту (50 г/гол./добу) позитивно позначається на показники різних ланок обміну речовин у крові, їх молочність, хімічний склад і біологічну цінність молока. Визначено, що застосовні чинники сприяють підвищенню інтенсивності білкового, ліпідного та мінерального обміну, активності ферментів АсАТ і АлАТ, лужної фосфатази, збільшенню вмісту тиреоїдних гормонів, вітамінів А і Е. Використання цих добавок сприяє збільшенню середньодобових приростів живої маси ягнят гірськокарпатської породи на 9,2 і 11,1 %, а ягнят породи прекос - на 7,6 і 10,2 %, що зумовлено покращенням молочності вівцематок за рахунок збільшення вмісту в молоці основних його компонентів та підвищення його біологічної цінності внаслідок якісних змін у білковому і ліпідному складі - збільшення вмісту замінних і незамінних амінокислот, фосфоліпідів, моно- і поліненасичених жирних кислот, мінеральних елементів, вітамінів А і Е. На основі отриманих даних обґрунтовано доцільність підвищення на 20 % вище від існуючих норм рівня S, I, Сu, Zn і Co у раціонах лактуючих маток у зимово-стійловий період їх утримання, а також збалансованості раціонів за вмістом у ньому жиру.
