Мальцев Д. В. Обґрунтування параметрів буропідривних робіт при руйнуванні масиву урановмісних руд

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0413U002809

Здобувач

Спеціальність

  • 05.15.02 - Підземна розробка родовищ корисних копалин

26-04-2013

Спеціалізована вчена рада

Д 08.080.03

Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"

Анотація

Захищаються результати теоретичних і експериментальних досліджень з розробки нових параметрів буропідривних робіт при руйнуванні урановмісних руд при відпрацьовуванні родовища підземним способом в умовах Ватутінського родовища шахти "Смолінска" ДП "СхідГЗК". Обґрунтовані та описані методи досліджень для визначення НДС масиву для оточуючого масиву навколо очисних камер. Розроблена методика виконання теоретичних досліджень за допомогою термодинамічного метода, для проведення фізичного дослідження - моделювання на еквівалентних матеріалах, для прове-дення промислових досліджень був обраний метод з використанням маркшейдер-ських зйомок. З урахуванням зміни напружено-деформованого стану масиву, який вміщує камеру, отримані збільшуючі коефіцієнти для визначення ЛНО до 1,5 разів та ві-дстані між свердловинами до 1,4 рази, для середньої частини камери при - 78% та більше від її проектних розмірів. Визначені закономірності поширення деформа-цій і руйнувань у масиві. Адекватність закономірностей підтверджена задовіль-ною збіжністю результатів, отриманих термодинамічних методом, методом мо-делювання на еквівалентних матеріалах і методом маркшейдерських зйомок. Запропоновані технологічні рішення з раціоналізації ведення буропідрив-них робіт і конкретні зміни конструктивних параметрів елементів розташування віяла свердловин у камері. Реальний економічний ефект склав 597 тис. грн на од-ну очисну камеру середніх розмірів. Результати дослідження можуть бути використані не тільки на шахті "Смо-лінская" ДП "СхідГЗК, а також й на інших шахтах, які видобувають урановмісні руди, що залягають в альбітитах з коефіцієнтами міцності руд і порід в межах 12 - 18 за шкалою проф. М.М. Протод'яконова.

Файли

Схожі дисертації