Юрченко О. О. Трансмісивні вірусні інфекції Північно-Західного Причорномор'я

Об'єкт дослідження: циркуляція арбовірусів - збудників трансмісивних особливо небезпечних природно-осередкових хвороб людини на території Північно-Західного Причорномор'я. Мета: встановити розповсюдженість арбовірусів в природних осередках і серед населення та оптимізувати лабораторну діагностику трансмісивних вірусних інфекцій. Методи дослідження: вірусологічні, молекулярно-генетичні (ЗТ-ПЛР, секвенування), серологічні (ІФА), описово-оціночні, аналітичні, статистичні. Теоретичні та практичні результати: показана висока активність природних осередків кліщового енцефаліту, гарячки Західного Нілу, вірусів Сіндбіс і Укуніємі та помірна - вірусів Кримської-Конго геморагічної гарячки, Інко, Тягіня і зайця-біляка; встановлено видовий склад носіїв і переносників арбовірусів. Визначено спектр арбовірусів, циркулюючих серед населення, підтверджена етіологічна роль вірусів Західного Нілу та кліщового енцефаліту в крайовій інфекційній патології та встановлено інфікування людей вірусами Сіндбіс, Тягіня і зайця-біляка. Секвеновано ген білка оболонки Е 7-мі штамів вірусу кліщового енцефаліту, встановлена приналежність досліджених штамів до європейського (західного) генотипу вірусу, визначено їх унікальне окреме філогенетичне положення з найбільшим спорідненням до штаму Pan та наявністю 4-х маркерних амінокислотних заміщень. Циркуляція в регіоні 2-х генотипів вірусу пояснює поліморфізм клінічних проявів кліщового енцефаліту у людей. Проведено оцінку ефективності вірусологічних, серологічних і молекулярно-генетичних методів при індикації арбовірусів у об'єктах довкілля і при обстеженні хворих із підозрою на арбовірусні захворювання. Визначено й обґрунтовано етапність проведення серологічного моніторингу арбовірусних інфекцій серед населення та продемонстровано доцільність використання молекулярно-генетичних методів для індикації та диференціації арбовірусів в об'єктах довкілля. Визначення основних і додаткових видів векторів дозволить оптимізувати етап відлову та обсяги лабораторних досліджень об'єктів довкілля при здійсненні епізоотологічного моніторингу. Наукова новизна: вперше проведено комплексне лабораторне дослідження зразків від людей та біотичних об'єктів довкілля, що дозволило визначити структуру та ступінь активності природних осередків арбовірусних інфекцій. Вперше в Україні проведено секвенування фрагменту геному вірусу кліщового енцефаліту та встановлена циркуляція європейського (західного) генотипу вірусу. Ступінь впровадження: отримані результати впроваджені у практичну роботу санітарно-епідеміологічної служби 4-х областей. Сфера використання: медицина, біологія.