У дисертації вперше представлено комплексний аналіз змісту, форм та жанрів програм українського "дитячого" телебачення, охарактеризовані етапи його розвитку, зокрема простежена еволюція в радянський час і відзначені особливості розвитку в незалежній Україні, здійснено порівняльний аналіз політики окремих українських телеканалів щодо дитячої аудиторії. Подано основні характеристики розвитку українського "дитячого" телебачення в кон-тексті світового телевізійного процесу. З урахуванням результатів попередніх наукових досліджень у роботі уточнено ключові поняття проблеми - "дитяча література", "дитячий театр", "дитяче кіно", "дитяче" телебачення: зміст, форма, жанр "дитячого" теле-бачення. Так, "дитяче" телебачення розглядається дослідником як термін для означення сукупності телевізійних передач (програм, інших культурно-мистецьких продуктів) адресованих дітям, у виховних, освітніх, розважальних цілях, з визначеною комунікативною методикою і структурою побудови програм, до-ступною для дитячого сприйняття формі, при безпосередній та опосередкованій участі самих дітей. У роботі зазначається, що розвиток українського "дитячого" телебачення в контексті засобів масової інформації СРСР відбувався в річищі загальної ідеологічної концепції, що панувала тоді в країні. Передачі для дітей займали свою нішу в дитячому дозвіллі й успішно виконували поставлені перед ними завдання, спрямовані на виховання юних громадян. Позитивним в розвитку "дитячого" телебачення минулої епохи є його системний характер у кращих традиціях радянської журналістики з її потужним організаційним, змістовним і технічним потенціалом. Нині на телебаченні для дітей мало якісних програм вітчизняного виробництва; втрачена монополія держави позначилась на морально-етичних вимірах телепродуктів адресованих дитячій аудиторії. Нагальною вимогою часу є гуманізація українського "дитячого" ефіру, підвищення його інтелектуального, освітнього, соціального та мовного рівнів, що покликано сприяти зростанню загальної культури молодого покоління.
