Богорад-Кобельська О. С. Інтерфероногенна, антивірусна та цитокініндукуюча активність похідних дифенілу

Дисертація присвячена вивченню інтерфероногенної, антивірусної та цитокініндукуючої активності похідних дифенілу, аналогів аміксину - 4,4'-біс-[2-(діетиламіно)етокси] дифеніл дигідрохлориду (сполука 1) та 2-метоксикарбоніл-4-4'-біс-[2-(діетиламіно)етокси] дифеніл дигідрохлориду (сполука 2), а також вивченню взаємозв'язку цих активностей із впливом сполук на стан мембран чутливих клітин. Встановлено, що сполука 1 за інтерфероніндукуючими властивостями за умов in vitro не поступається препарату порівняння аміксину, а її перевагою є значно нижча токсичність і ширший діапазон інтерфероногенних концентрацій. Встановлено, що сполука 1, як і аміксин, забезпечує 100% захист від ЦПЕ вірусу ВВС при застосуванні профілактичної та лікувальної схем внесення речовин, тоді як сполука 2 затримує розвиток ЦПЕ вірусу тільки на 50%. Показано ефективність сполук 1 та 2 проти вірусу простого герпесу І типу при застосуванні обох схем внесення сполук. Встановлено, що досліджені сполуки значущо збільшують величину електрофоретичної рухомості Т-лімфоцитів, а отже впливають і на поверхневий заряд клітин. Також виявлено вплив похідних дифенілу на активацію плазматичної мембрани клітин шляхом їх здатності збільшувати мембранний потенціал на ранніх етапах експозиції зі сполуками. Виявлено стимулюючий вплив сполуки 1 на мітохондріальну активність ізольованих гепатоцитів щура на ранніх стадіях їх взаємодії з клітинами. Це є свідченням активації мітохондріальноопосередкованого антивірусного шляху, кінцевою ланкою якого є виявлена продукція інтерферону І типу.