Делідон Р. М. Закономірності мартенситних перетворень у залізонікелевих сплавах, швидкозагартованих із розплаву.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0413U004068

Здобувач

Спеціальність

  • 01.04.13 - Фізика металів

30-05-2013

Спеціалізована вчена рада

Д 26.168.01

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України

Анотація

В роботі досліджено закономірності формування зернової структури, сформованої в умовах високих температурних градієнтів при гартуванні із розплаву, та її вплив на характеристики мартенситних перетворень у локальних областях тонких стрічок залізонікелевих сплавів. Для гартування із розплаву були використані два способи: спінінгування струменю та гартування із лазерного розплаву. Ці два методи відрізнялися різною швидкістю охолодження в процесі затвердівання тонких стрічок. В зв'язку зі значною текстурованістю структури досліджуваних стрічок визначення кількості мартенситної фази в швидкозагартованих сплавах відомими способами було ускладнено, а в деяких випадках неможливим. Тому було запропоновано спосіб, ідея якого полягала у вимірюванні кількості мартенситної фази дифракційним методом у текстурованих сплавах за відношенням інтегральної інтенсивності дифракційних аустенітних і мартенситних рефлексів від тих площин, які є паралельними згідно кристалографічних орієнтаційних співвідношень між кристалічними гратками аустеніту і мартенситу. Запропонований спосіб дозволив вперше вирішити задачу вимірювання кількості мартенситу в локальних областях текстурованих сплавів. Вимірювання свідчили про те, що повнота мартенситного перетворення була різною для різних сторін стрічки. Основним чинником, який впливав на неоднорідний розподіл кількості мартенситної фази в локальних областях стрічки був розмірний ефект при мартенситному перетворенні. Встановлено, що на відміну від тонких стрічок у зоні загартування із лазерного розплаву на розподіл мартенситу крім розмірного ефекту впливали також і залишкові напруження. Розмірний ефект при прямому мартенситному перетворенні впливав на протікання зворотного перетворення в тонких стрічках. Це пояснювалось наявністю ультрадисперсної (1,0 - 0,5 мкм) складової аустенітних зерен, що в свою чергу, визначало більш високу стабілізацію аустеніту швидкозагартованих сплавів циклічними а-у-а мартенситними перетвореннями порівняно із масивними сплавами того самого хімічного складу. Градієнтний розподіл мартенситної фази у тонких стрічках дозволив створити своєрідний сандвіч, який можна розглядати, як мініатюрну безшовну біфазну пластинку з властивостями термобіметалевої.

Файли

Схожі дисертації