Харик Н. В. Наукове обґрунтування застосування інформаційних технологій при забезпеченні наступності медичної допомоги

Дисертація присвячена підвищенню ефективності та якості надання медичної допомоги за рахунок застосування інформаційних технологій та методології забезпечення наступності медичних дій, обґрунтуванню принципів індивідуалізованого лікування захворювань (на прикладі лікування негоспітальної пневмонії). Обґрунтовано принципово нове визначення наступності медичних дій як послідовності діагностичних і лікувальних процедур, при якій на кожному кроці лікувально-діагностичного процесу ймовірність виникнення ускладнень або негативних результатів лікування щонайменше не збільшується. Для забезпечення наступності медичних дій запропоновано використання методів планування та управління проектами, що забезпечують інтеграцію всіх процедур, котрі виконуються у відділеннях закладів охорони здоров'я та направлені на лікування пацієнта, в єдину систему технологічних процесів. Запропоновано забезпечувати наступність лікування на основі трьох концептів: структуризації лікувальних комплексів на основний і допоміжний; індивідуалізації лікувальної тактики, моніторингу ризиків виникнення ускладнень перебігу захворювання. Запропоновано розбиття лікувальних послуг на два кластери: (1) основний, що відповідає мінімальному набору лікувально-діагностичних дій і послуг, які надаються пацієнту незалежно від особливостей перебігу захворювання і, в принципі, відповідає існуючим стандартам і протоколам; (2) допоміжний, що містить перелік дій і послуг, обумовлених особливостями перебігу захворювання, котрий характеризує індивідуалізований підхід до ведення пацієнтів і направлений на зменшення ваги ризиків. Подібний підхід надав можливість суттєво знизити кількість неузгоджених дій при лікуванні пацієнта з 23,5±4,3% до 12,1±2,4% (р<0,05). Запропоновано для навчання лікарів під час безперервного професійного розвитку ілюструвати наступність медичних дій за допомогою новітніх інформаційних технологій, зокрема, застосування навчання на робочому місці, телемедичних технологій. При цьому показано, що структурування навчального контенту дозволяє забезпечити окрім наступності технологічних процесів діагностики та лікування хворих ефективне передавання знань. Якість навчання за рівнем бального оцінювання знань підвищилася на 9,3±3,2% (р<0,05).