Кравченко М. О. Екологічна стійкість популяційних систем гібридогенного комплексу зелених жаб (Pelophylax esculentus complex).

Об'єкт - популяційні системи гібридогенного комплексу зелених жаб (Pelophylax esculentus complex). Мета - визначити механізми екологічної стійкості та трансформацій популяційних систем гібридогенних комплексів видів на прикладі зелених жаб. Методи - польові, моделювання, порівняння. У дисертації надані оригiнальнi результати багаторічних досліджень складу популяційних систем гібридогенного комплексу зелених жаб (Pelophylax esculentus complex). Обґрунтовано, що геміклональні популяційні системи (ГПС) є особливим рівнем організації біосистем, що розташований між популяційним та біогеоценотичним рівнями. Розроблено концептуальну модель, що враховує основні фактори динаміки цих систем: диференціальне виживання і розмноження представників батьківських видів та їх різних гібридів, що залежать від впливу компонентів біогеоценозу, міжвидову гібридизацію і геміклональне спадкування у гібридів. На підставі концептуальної моделі на базі MS Excel створена імітаційна модель трансформацій ГПС зелених жаб. На підставі результатів моделювання було встановлено, що різні динамічні типи ГПС відрізняються з точки зору їх екологічної стійкості - здатності зберігатися або змінюватися з часом. Описано чотири атракторних типи екологічної стійкості (стійка, циклічна, рухлива рівновага і загибель системи) і три перехідні типи (нестійка рівновага, спрямована зміна і байдужа рівновага). Сфера - моніторинг стану природних об'єктів, навчальний процес.