Іванова С. Ф. Фізико-технологічні механізми підвищення ефективності екстракції урану надкритичним діоксидом вуглецю

Об'єкт: процеси екстракції комплексу урану в середовищі надкритичного діоксиду вуглецю. Мета: визначення фізико-технологічних механізмів підвищення ефективності екстракції комплексів урану в середовищі надкритичного діоксиду вуглецю з гранітів, якими моделюються матеріали атомної енергетики. Методи: лабораторна установка СФЭ - U, призначена для екстракції комплексів урану в середовищі надкритичного діоксиду вуглецю; рентгенівський флуоресцентний аналізатор КРАБ - 3УМ, спектрофотометр СФ - 2000; оптичний мікроскоп МБС - 9; лазерна дифрактометрія; комірка високого тиску з сапфіровими вікнами; терморегульований капілярний рестриктор; математичне моделювання дворівневої і подвійної дворівневої систем розчинності води і комплексу урану в надкритичному діоксиді вуглецю відповідно. Результати: вперше визначено, що вода, наявність якої покращує ефективність екстракції комплексів урану, в надкритичному діоксиді вуглецю існує у вигляді мікрокрапель розміром порядку 55 мкм; вперше експериментально і теоретично показано, що ефективність екстракції комплексу урану надкритичним діоксидом вуглецю сягає 96 %; вперше визначено, що нанорозмірні молекули комплексу урану в умовах експерименту екстрагуються в мікрокраплі води внаслідок придбання ними гідрофільних властивостей. Область використання: фізика твердого тіла