Капустін К. М. Київська земля в середині ХІІІ-XV ст. (за археологічними даними)

Дисертацію присвячено дослідженню пам'яток матеріальної культури Київської землі середини ХІІІ-XV ст. На основі різних джерел проаналізовано особливості топографії, планіграфії, хронології археологічних пам'яток, схарактеризовано матеріальну культуру населення. За результатами опрацювання матеріалів середини ХІІІ-XV ст. встановлено, що Київська земля, незважаючи на розруху, економічний та демографічний регрес, спричинений монгольськими завоюваннями, не перетворилася на пустку. Відродження південних регіонів, які зазнали сильніших руйнувань, проходило повільніше, порівняно із північними. Неукріплені поселення, переважно малодвірні, розташовувались у тих же топографічних умовах, що і у ХІІ-ХІІІ ст. Фортифікаційне будівництво XIV-XV ст. ґрунтувалося на досягненнях давньоруського часу, новацією стало збільшення кількості башт та винесення їх за межі укріплених стін. Найбільше скарбів датованих серединою ХІІІ-XIV ст. виявлено на півдні, а XIV-XV ст. - у південних та центральних регіонах. Проведений аналіз засвідчив, що матеріальна культура середини ХІІІ-XV ст. розвивалася на ґрунті давньоруських традицій, проте у нових історичних умовах.