Велика А. Я. Антиоксидантний та функціональний стан нирок щурів за умов водного та сольового навантаження й експериментальної нефропатії

Об'єкт - система антиоксидантного захисту нирок і крові щурів та їх функціональний стан за умов водного та сольового навантаження на тлі сулемової нефропатії. Мета - з'ясувати зміни основних показників про-/ антиоксидантної системи та функціонального стану нирок щурів під час водного та сольового навантаження за умов норми та у випадку сулемової нефропатії. Методи: біохімічні, фізіологічні; гістологічні, гістохімічні і статистичні. Новизна: вивчено біохімічні показники, які характеризують стан про- / антиоксидантної системи та функцію нирок щурів у випадку водного й сольового навантаження на тлі сулемової нефропатії. На основі експериментальних даних розкрито нові особливості перебігу вільнорадикального окиснення ліпідів і білків, змін активності ферментів антиокcидантної системи у крові та нирках щурів, показників функціонального стану нирок, гістохімічні та гістоморфологічні відмінності в них під час токсичного ураження сулемою за умов водного та сольового навантаження. Вивчено й оцінено патогенетичні зміни, що виникають у нирках внаслідок розвитку оксидативного стресу на тлі навантаження; досліджено стан вільнорадикального окиснення макромолекул та активність ферментів антиоксидантного захисту організму в нормі та за умов водного та сольового навантаження. Результати: З'ясовано, що під час водного та сольового навантаження після змодельованої сулемової нефропатії виникає помітна олігурія, що характеризувалася зменшенням діурезу, підвищенням швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), збільшенням концентрації креатиніну й білка в сечі, а також іонів натрію та його екскреції, зростанням екскреції титрованих кислот й аміаку. Встановлено, що розчин меркурію(II) хлориду (у дозі 5 мг/кг маси тіла тварини) стимулює утворення продуктів вільнорадикального окиснення макромолекул й активує систему антиоксидантного захисту в крові щурів незалежно від періоду доби. Структурно-функціональні порушення, що виникли за умов введення тваринам сулеми, призводять до класичного некротичного нефрозу, який залежить від добової періодичності та має більш тяжкий перебіг у щурів о 20.00 порівняно з 8.00. Проведення водного навантаження (5%) при цьому супроводжується альтеративним процесом, де охоплено всі епітеліоцити; а сольове (3%) - призводить до масивного некрозу, особливо в юкстамедулярній зоні.