Об'єкт дослідження - процес державного регулювання ринку товарів ірраціонального попиту (ТІП). Мета дослідження - узагальнення теоретичних основ і обґрунтування методичних підходів щодо удосконалення механізму державного регулювання ринку товарів ірраціонального попиту на прикладі ринку пива. Методи дослідження - теоретичного узагальнення, табличні та економіко-математичні, аналізу та синтезу, теоретичного моделювання та практичного спостереження, порівняння, структурного синтезу і сценарного підходу. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці практичних рекомендацій щодо шляхів підвищення наукового обґрунтування регламентуючих дій, що здійснюють державні установи на функціонування вітчизняного ринку ТІП в умовах сучасної глобалізації економіки. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розроблено та запропоновано концептуальний підхід до побудови сценаріїв державного регулювання функціонування ринку пива як ринку ТІП, сутність якого, на відміну від існуючих, полягає в тому, що він включає прямі та непрямі інструменти державного регулювання, рівні їх застосування та очікуваний результат для підприємств, населення і органів влади. Удосконалено класифікацію умов функціонування ринку пива, відповідно до якої одночасно з існуючими виділено специфічні умови, що характеризуються особливостями ТІП, ринковою організацією підприємств-виробників пивної продукції, внутрішньогалузевою взаємодією в межах даного ринку, що дозволило сформулювати характеристики розвитку вітчизняного ринку пива; науково-методичний підхід до вибору інструментів механізму державного регулювання ринку ТІП з урахуванням можливості прямого та непрямого впливу на формування культури виробництва та споживання пивної продукції, який на відміну від існуючих включає в себе ієрархічність їх використання. Дістали подальшого розвитку обґрунтування необхідності застосування непрямих методів державного регулювання ринку ТІП з використанням положень моделі зіставлення витрат і вигід від державного втручання в економіку, теорії "раціональної шкідливої звички" та теорії еластичності попиту на алкоголь за ціною, що надало змогу визначити інструменти зменшення негативного зовнішнього соціально-економічного ефекту від споживання такого ТІП як пивна продукція без суттєвого скорочення ринку; теоретичні підходи до оцінки впливу фактора культури споживання на процеси функціонування ринку пива на основі теорії споживчої поведінки з урахуванням особливостей соціалізації попиту на ТІП та можливостей субститутизації ринку в напрямі використання товарів замінників, що мають менші суспільно й індивідуально негативні зовнішні ефекти; наукові підходи до удосконалення механізму державного регулювання ринку ТІП, що на відміну від існуючих дозволяють застосовувати методи мотивації підприємств-виробників та розповсюджувачів, зокрема, пивної продукції до соціальної відповідальності з урахуванням можливостей державного впливу на визначення соціальних пріоритетів розвитку культури виробництва та споживання.
