Вишеславський Г. А. Нова хвиля" у візуальному мистецтві України кінця 1980-х - початку 1990-х (соціокультурний аспект)

Дисертацію присвячено дослідженню соціокультурного життя України кінця 1980-х - першої половини 1990-х, а саме художнього руху "Нова хвиля". Неформальний рух "Нова хвиля" вирізнявся певними світоглядними установками (персоналізм, ірраціоналізм, суб'єктивізм, антирадянськість), соціальною поведінкою (утворення неформальних спільнот, конфліктність, субкультурність) й естетичними уподобаннями (неоавангардизм, постмодернізм). Творчість художників "Нової хвилі" характеризують презентативність, експресія, метафоричність, алогізм, абсурдизм, використання міфологічних образів, звернення до стародавніх культур, національної автентики, містицизму. Уточнено зміст поняття "Нова хвиля" як соціокультурного явища, тобто як мистецького напряму і соціального руху водночас; введено поняття соціокультурного явища "Нова хвиля". Проявами творчої діяльності художників були твори, концепції, ідеї. Проявами соціальної активності - об'єднання, гурти, галереї, виставки. Запропонований підхід дозволив провести комплексне дослідження творчості художників у взаємодії з їхніми світоглядними установками і соціальною діяльністю. Рух, спочатку організаційно розмитий, поступово набув ієрархічної будови, тобто пройшов шлях від неформальних "тусовочних" стосунків до більш впорядкованих, ієрархічних - "клієнтельних". Досліджено різноманітні варіанти регіональних проявів "Нової хвилі" у світогляді, естетиці, соціальній поведінці. Проведено аналіз головних чинників розпаду явища.