Мухліс А. І. Біосинтез рамноліпідів Pseudomonas aeruginosa за впливу екзогенних аутоіндукторів міжклітинної кооперації

Дисертація присвячена вивченню особливостей біосинтезу рамноліпідів P. aeruginosa за присутності екзогенних аутоіндукторів системи міжклітинної кооперації. Показано, що біосинтез рамноліпідів активується в пізню логарифмічну фазу росту і більш ефективно відбувається за культивування P. aeruginosa в системі "планктон-біоплівка". Встановлено, що N-3-оксо-додеканоіл-гомосеринлактон не впливає на синтез біосурфактантів. N-бутаноіл-гомосеринлактон підвищує вміст загальних рамноліпідів в 2,5-4 рази, але не змінює співвідношення ди- і монорамноліпідів. Сигнальний хінолон пропорційно концентрації стимулює синтез біосурфактантів, рівень яких перевищує контроль в 2-6 разів. Активність синтетичних аналогів PQS залежить від числа атомів вуглецю в ацильному ланцюгу: октіл-хінолон (С8) > ноніл-хінолон (С9) > лауріл-хінолон (С11), і всі вони менш ефективні ніж природний аутоіндуктор. PQS сприяє також збагаченню суміші біосурфактантів дирамноліпідами, підвищуючи співвідношення Rha-Rha-C10-C10/Rha-C10-C10 у 1,9-2,6 рази. Сигнальний хінолон пропорційно концентрації підвищує активність рамнозілтрансферази 2 на 30-93%. Оцінка кінетичних параметрів показала, що за впливу PQS підвищується спорідненість ензиму до субстрату (монорамноліпіду), про що свідчить зниження Km у 1,5 рази.