Харченко О. В. Визначення ефективних тисків азоту при спіканні дрібнозернистих інструментальних твердих сплавів WС-Со з підвищеною зносостійкістю

Дисертація присвячена визначенню ефективних тисків азоту при спіканні дрібнозернистих інструментальних твердих сплавів WС-Со з підвищеною зносостійкістю, а також дослідженню термодесорбції газів із них. Встановлено, що ліквідація окремих крупних пор розміром 50-100 мкм, зменшення розміру залишкових пор з В4 до В1 в структурі сплавів ВК10 ОМ, ВК8 М, яке приводить до отримання максимальниих фізико-механчних властивостей відбувається при тиску азоту 2,5 МПа. Виявлено, що в структурі сплавів після спікання та охолодження під тиском азоту присутні 5 груп залишкових газів, кількість яких корелюється із величиною тиску. Заміна надлишкового тиску на вакуум 1·10-2-1·10-4 МПа на стадії охолодження зменшує вміст залишкових газів, Со-фази, вільного графіту. Максимальне підвищення тріщиностійкості сплавів, при яких досягається відсутність залишкових газів в їх структурі та мінімальна втрата Со забезпечується вакуумом при охолодженні 1·10-3 МПа. Технологія захищена патентом на винахід. Охолодження під тиском газу зменшує кінетику зносу в умовах безперервного точіння конструкційних матеріалів на основі заліза, титану, нікелю та ін., за рахунок відсутності адгезійного зносу. Охолодження в вакуумі підвищує зносостійкість при ударному точінні, за рахунок відсутності мікросколювання різальної крайки різальної пластини.