Зінченко Ю. В. Правове регулювання трудових відносин працівників банків.

У дослідженні доведено, що працівник банку - це фiзична особа, яка здатна за кваліфікаційним рівнем, станом здоров'я, досвідом роботи, діловими й моральними якостями виконувати покладені на банки завдання та функції та вступила у трудовi вiдносини з останнім на пiдставi трудового договору. Використавши функціональний підхід, обґрунтовано, що працівників банку слід класифікувати на такі групи: а) банківські службовці - особи, які безпосередньо приймають участь у виконанні функцій банку. Вони поділяються на службовців комерційних банків та службовців Національного банку України; б) обслуговуючий персонал банку. Виходячи із неоднорідності працівників банків, існують декілька процедур укладення з ними трудового договору. Так, умови найму службовців Національного банку визначаються Законом України "Про державну службу". Дія норм законодавства про працю поширюється на цих осіб у частині відносин, не врегульованих Законами України "Про державну службу". У свою чергу умови найму службовців комерційних банків та обслуговуючого персоналу як Національного банку, так і комерційних банків визначаються трудовим законодавством. Аргументовано, що Кабінету Міністрів України слід підготовити, а Верховній Раді України - прийняти законодавчий акт, в якому були б згруповані норми, що визначили б основні принципи банківської діяльності, розкрили правове положення її суб'єктів, врегламентували відносини між ними, а також встановили порядок створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Таким документом має стати Банківський кодекс України. Складовою частиною цього кодифікованого акту повинна бути спеціальна глава присвячена правовому статусу працівників банків. Висловлені міркування щодо її змістовного наповнення.