Чумак В. В. Механізми антинеопластичної дії нових гетероциклічних сполук на основі 4-тіазолідинону

Дисертаційна робота присвячена з'ясуванню механізмів антинеопластичної дії нових похідних 4-тіазолідинону. У дослідженнях було використано 3 групи 4-тіазолідинонів: ізатин та циміналь вмісні і "гібридні" речовини, що містять циміналь і 3,5-дипіразолін. Наявність галогену в 5-му положенні ізатину підвищує на порядок цитотоксичну активність речовин, порівняно з сполуками, в яких ізатин негалогенований. У 2-ій групі речовин із заміною бензилідену на циміналь виявлено 2-ох разове посилення цитотоксичності речовини ID-3506, швидку потужну генерацію АФК клітинами, більш ранню та інтенсивну індукцію апоптозу. Вперше показано, що 3,5-дипіразоліновий фрагмент у 4-му положенні тіазолідинонового циклу 3-ої групи 4-тіазолідинонів, призводить до посилення цитотоксичності "гібридної" речовини ID-3661 у 3-5 разів, порівняно з дією вихідних сполук і у 14 разів, порівняно з її ізомером ID-3713. Речовина ID-3661 індукує змішаний апоптоз, на відміну від рецепторного апоптозу за дії вихідної сполуки ID-3120 та ЕР залежного апоптозу за дії ID-3372 in vitro, а також гальмує ріст асцитної лімфоми NK/Ly у мишей in vivo.