Гончаренко А. О. Трансформації розвитку української скульптури (в контексті культурно-мистецьких процесів 1990-х - 2000-х рр.).

У роботі досліджено основні художньо-естетичні та культурологічні трансформації розвитку скульптури України 1990-х - 2000-х рр., в тому числі означені пріоритетні тенденції функціонування монументальної скульптури у соціокультурному середовищі України, визначені зміни її образно-тематичного ладу. Зокрема, виявлено, що пластична мова монументальної скульптури України та образно-структурні рішення пам'ятників не позбавлені від трафаретних схем, що дещо суперечить новітнім тенденціям означеним у монументальній скульптурі європейського художнього процесу. Вперше до наукового обігу введено низку маловідомих об'єктів монументальної скульптури і невідомих науковому загалу станкових творів; уведено ряд нових імен українських скульпторів означеного часу; схарактеризовано принципи візуалізації історичної пам'яті у відповідних монументах і пам'ятниках, а також окреслено принципи функціонування часу та простору в станковій скульптурі та скульптурних арт-об'єктах. Вказано, що сучасна монументальна скульптура не тільки відображає історичну пам'ять, але й впливає на стан історичної свідомості нації. Крім того, уточнено трактування соціокультурних вимірів функціонування монументальної скульптури України та показано, що в них з'являються образи, які відбивають не лише культурно-історичні парадигми свого часу, а й ключові побутові тенденції масової культури та реалії повсякдення. Осмислено причини появи у міській та садово-парковій скульптурі образів масової свідомості. Уточнено систематизацію сюжетно-тематичне та мотивного кола образів станкової скульптури України кінця ХХ - початку ХХІ ст., розкрито специфіку її предметно-асоціативного та абстрактно-об'єктного напрямів.