Гижко Л. В. Фізико-географічні закономірності формування лиманів "Тузлівської групи" на північно-західному узбережжі Чорного моря.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0415U003329

Здобувач

Спеціальність

  • 11.00.01 - Фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів

30-04-2015

Спеціалізована вчена рада

Д 41.051.03

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафту. Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2015. Дисертація присвячена встановленню закономірностей будови і особливостей формування унікальних природних комплексів "Тузлівських лиманів" на північно-західному узбережжі Чорного моря. Останніми роками зміни соціально-економічного становища в Україні та підсилення антропогенного тиску призвели до необхідності нових досліджень приморських лиманів на північно-західному узбережжі Чорного моря. Вперше актуальним стало комплексне дослідження лиманів, у генетичній сукупності з річками, що впадають в лимани, з режимом розвитку берегів, природними особливостями морської води та дна. Цілеспрямована систематизація та застосування ретроспективного аналізу материалів попередніх публікацій та географічних карт дозволило прослідкувати зміст та напрямок досліджень лиманів протягом минулих 200 років. Майже 100 років панували медико-рекреаційні дослідження до початку ХХ століття, а в ХХ столітті панували біолого-іхтіологічні та гідролого-меліоративні дослідження. Тільки на початку XXI століття виникла необхідність комплексних фізико-географічних досліджень. Відтак, визначилася актуальність роботи, формулювання мети та завдань для досягнення мети, об'єкт та предмет роботи, її теоретичне та практичне значення. Стало ясно, що потрібна нова методика, нові підходи та новий фактичний матеріал. Для дослідження акваторії лиманів була розроблена фізико-географічна методика зйомки лиманів в масштабах 1:100000-1:50000, 1:25000, 1:10000. На кожній лімнологічній станції треба виміряти глибину, прозорість, каламутність води, температуру, солоність, щільність, Сорг, первинну продукцію, склад донних осадків, основні метали, феноли. У відповідному масштабі будуються карти, причому для поверхні та придонного шару води. Саме в такому вигляді карти різних років зйомок можна співставляти. Пересипи лиманів дуже рухливі, несталі, регулюють водний режим лиманів і не допускають впливу на море річок, що впадають в лимани. Сучасне довготермінове здіймання рівня Чорного моря становить 2-6 мм/рік, що підсилює рухливість і деструктивну морфодинаміку пересипів. Такий вплив обумовлює особливо уважне ставлення до природних систем пересипів під час різних видів господарського засвоєння. Були складені карти горизонтального і вертикального розподілу кожної з виміряних величин. Увесь зміст дисертації нами розглянутий як цілеспрямована вибірка інформації з наукових монографій, збірників доповідей конференцій, наукових праць, статей в періодичних виданнях, з картографічних джерел, науковотехнічних звітів, проектних розробок. Отримані результати можуть бути використані при організації території та акваторій лиманів на лиманному типі узбережжя, обґрунтуванні різних видів природокористування, проектуванні будівництва та експлуатації різних споруд, комунікацій, чинників збереження якості води та лікувальних властивостей ропи та донних мулів. Відповідно до закономірностей розвитку берегової зони вперше виділено морфологічні елементи горизонтального і вертикального закладення. Виділення починалося з елементарних морфологічних комплексів горизонтального залягання -фацій (рядів фацій) і їх поєднань за принципом ускладнення структури; подурочища, урочища, місцевості.

Файли

Схожі дисертації