Корнілова Н. А. Агроекологічні особливості формування фітокомплексів з використанням лікарських рослин

В дисертаційній роботі було досліджено алелопатичний вплив водорозчинних речовин, що виділяються під час проростання насіння 21 виду лікарських рослин, на активність росту ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea L.) для пошуку най більш сприятливіших поєднань за формування стійких і продуктивних фітокомплексів з використанням ехінацеї пурпурової. Проведено дослідження впливу витяжок із вегетативної маси меліси лікарської (Melissa officinalis L.), шавлії мускатної (Salvia sclarea L.), маку дикого (Papaver thoeas L.), полину гіркого (Artemisia absinthium L.) горобини звичайної (Sorbus aucuparia L.), берези повислої (Betula pendula L.), туї західної (Thuja occidentalis L.), ялівцю козацького (Juniperus sabina L.), самшиту вічнозеленого (Buxus sempervirens L.) на проростання насіння 21 виду лікарських рослин. Для вивчення накопичення фізіологічно-активних речовин у ґрунті зони ризосфери п'яти видів лікарських рослин було проведено дослідження 21 виду лікарських рослин. Виявлено, що найвищий фітотоксичний ефект мають водні екстракти ялівцю козацького, самшиту вічнозеленого та берези повислої. Встановлено, що всі досліджувані рослини пригнічують проростання насіння ехінацеї пурпурової. Витяжки, отримані із лікарських рослин, переважно, негативно впливають на проростання насіння. Оптимальним попередниками для більшості лікарських видів є васильки справжні (Ocimum basilicum L.), лофант анісовий (Lophanthus anisatus Benht.), гісоп лікарський (Hyssopus officinalis L.) та меліса лікарська (Melissa officinalis L.). Виявлено алелопатичну токсичність ґрунту, де росли такі види лікарських рослин: лофант анісовий, шавлія мускатна, шавлія лікарська (Salvia оfficinalis L.), ехінацея пурпурова та васильки справжні