Об'єкт дослідження - процес управління структурною живучістю телекомунікаційних мереж. Метою дисертаційної роботи є підвищення структурної живучості телекомунікаційних мереж для забезпечення їх безвідмовного функціонування.Під час вирішення частинних задач дисертації використовувались методи системного підходу, теорії живучості, теорії графів, методи імітаційного моделювання та аналізу, методи дослідження операцій. Так, при розробці системи оцінки живучості при НВ та системи підвищення живучості телекомунікаційних мереж використовувались елементи системного підходу. При вдосконалені методів оптимального резервування та перерозподілу інформаційних потоків використовувались елементи методів дослідження операцій. В процесі аналізу комплексу задач про закономірності збереження мережею відповідної якості у разі пошкодження її елементів та засоби забезпечення даної властивості використовувались елементи теорії живучості. Для відображення структурної схеми мережі, а також при розрахунку середньозважених величин максимального потоку в мережі використовувались елементи теорії графів. При розробці програмного забезпечення системи підтримки прийняття рішень в управлінні структурною живучістю використовувались елементи імітаційного моделювання та аналізу.Наукова новизна одержаних результатів.1.Удосконалено метод підвищення структурної живучості ТКМ на основі структурного резервування гілок мережі з максимальною "вагою", яка формується з урахуванням пріоритетності потоків, шляхи розподілення яких використовують ці гілки, що забезпечує стійке функціонування ТКМ та надає можливість оцінювати ймовірність неураження функціонування довільної пари вузлів ТКМ. 2.Удосконалено метод підвищення структурної живучості елементів ТКМ шляхом підтримки параметру "посередництво", який, на відміну від існуючих, надає можливість враховувати загальну кількість використовуваних шляхів, що проходять через певний вузол з урахуванням протоколів маршрутизації OSPF, IGRP, EIGRP, що сприятиме отриманню більш точного значення цього параметру для забезпечення необхідного рівня структурної живучості мережі. 3.Удосконалено метод підвищення структурної живучості ТКМ шляхом перерозподілу інформаційних потоків вимог, який, на відміну від існуючих, дозволяє виконати кількісну оцінку працездатності мережі. 4.Уперше розроблено кількісну оцінку живучості ТКМ, значенню якої (рівному "1") відповідає зважена за пріоритетами вимог сума пропускних спроможностей маршрутів обслуговування вимог в умовах нормального (без НВ) функціонування ТКМ, зміна значення якої в умовах НВ надає можливість визначити міру працездатності ТКМ. 5.Отримали подальший розвиток методи реалізації системи прийняття рішень в управлінні структурною живучістю ТКМ, використання яких надає можливість керувати процесом прийняття рішень з метою безвідмовного функціонування ТКМ в умовах НВ. 6.Отримали подальший розвиток системи управління структурною живучістю ТКМ на підставі застосування удосконалених методів оцінки та підвищення структурної живучості.Практичне значення отриманих результатів досліджень полягає в наступному. 1.Результати розрахунків показали, що застосування удосконаленого методу підвищення структурної живучості ТКМ на основі оптимального структурного резервування гілок мережі забезпечує зменшення трудомісткості процесу на 10%-12% у порівнянні з існуючими методами. 2.Результати розрахунків показали, що застосування удосконаленого методу підвищення структурної живучості ТКМ шляхом підтримки параметру "посередництво" забезпечує зменшення трудомісткості процесу на 8%-10% у порівнянні з існуючими методами. 3.Результати розрахунків показали, що застосування удосконаленого методу забезпечення структурної живучості ТКМ шляхом оптимального перерозподілу інформаційних потоків з використанням розробленої кількісної оцінки структурної живучості забезпечує підвищення працездатності мережі в умовах НВ на 9%-12% у порівнянні з існуючими методами. 4.У інтегрованому середовищі розробки Visual C++ розроблено програмне забезпечення системи підтримки прийняття рішень в управлінні структурною живучістю, що реалізує удосконалені методи підвищення структурної живучості. 5.Вірогідність наукових результатів, висновків та рекомендацій, викладених в дисертаційній роботі, обґрунтована коректним використанням математичного апарату та моделюванням на ЕОМ. Результати наукових досліджень знайшли практичне застосування в науково-дослідній та навчальній роботі Навчально-наукового інституту холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського Одеської національної академії харчових технологій, у проектній роботі Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут радіо та телебачення" (УНДІРТ), що є головним галузевим інститутом, який відповідає за науково-технічне забезпечення галузі та координує проведення системних досліджень науково-дослідних організацій та підприємств Держспецзв'язку та захисту інформації України, що підтверджується відповідними актами впровадження.
