Василенко А. А. Особливості спектрів рентгенівського випромінювання активних ядер галактик в діапазоні енергій 0.5-250 кеВ

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0415U006063

Здобувач

Спеціальність

  • 01.03.02 - Астрофізика, радіоастрономія

06-11-2015

Спеціалізована вчена рада

Д 26.208.01

Головна астрономічна обсерваторія

Анотація

Дисертаційна робота присвячена дослідженню рентгенівських спектрів активних ядер галактик (АЯГ) у діапазоні енергій 0.5-250 кеВ на основі вибірки з 95 об'єктів. Для галактик вибірки отримано параметри рентгенівських спектрів за даними супутників XMM-Newton та INTEGRAL/IBIS, побудовані взаємні залежності фотонного індексу Г, параметра відносного відбиття R, енергії експоненційного обрізання Ecut-off, еквівалентної ширини лінії EW Fe K alpha та стовпчикової густини Nh. Проведено кореляційний аналіз як для усієї вибірки, так і окремо у залежності від радіо-гучності галактик та від сейфертівських типів АЯГ. Вперше виявлено тенденцію про систематично вище значення параметра R за малих Г для Cейфертів 2 у порівнянні з Cейфертами 1. Показано, що R має менші значення у радіо-гучних галактиках у порівнянні з радіо-тихими, а EW Fe K alpha у радіо-гучних галактиках при фіксованому значенні R менші, аніж у радіо-тихих. У цілому проведений аналіз свідчить про індивідуальну специфіку АЯГ, яка виходить за рамки уніфікованої схеми Антонуччі-Міллєра. У рентгенівському спектрі галактики NGC 1194 вперше розділено лінію в інтервалі енергій 6.3-6.5 кеВ на дві компоненти з енергіями 6.38±0.04 кеВ та 6.51±0.05 кеВ, які можна описати релятивістськими профілями для випадку шварцшильдівської чорної діри. Запропоновано гіпотезу, згідно якої у центрі ядра галактики NGC 1194 міститься подвійна надмасивна чорна діра з окремими акреційними дисками. Вперше виявлено, що форма рентгенівського спектру галактики NGC 3281 узгоджується з моделлю газопилового тора як структури з окремих хмаринок; отримано оцінки його фізичних та геометричних параметрів. Отримано еквівалентну ширину емісійних ліній нікелю Ni K alpha та заліза Fe K alpha і показано, що її значення відповідає зазначеній моделі.

Файли

Схожі дисертації