Вовк К. Б. Прояви еволюції масивних зір в спектрах галактик із зореутворенням

У дисертації представлено дослідження впливу на міжзоряне середовище масивних зір в процесі їх еволюції в галактиках із зореутворенням із сьомого випуску даних Цифрового огляду неба Слоан. Вивчення статистики масивних зір (Вольфа-Райє та О) в галактиках із особливостями зір Вольфа-Райє в спектрах та порівняння її з моделями еволюційного популяційного синтезу показало, що пропорція зір Вольфа-Райє серед масивних зір зменшується із металічністю галактики, а наявні моделі добре описують спостереження спалаховим сценарієм еволюції, крім галактик з найнижчими металічностями, якщо взяти до уваги можливу зміну нахилу початкової функції мас. Описано впровадження нових моделей зоряної еволюції з врахуванням власного обертання масивних зір в еволюційний код Starburst99, а також досліджено прояви обертання масивних зір в інтегральних властивостях популяції поодиноких зір. На основі вибірки 79 галактик з небулярною емісією іонізованого гелію показано, що його іонізація в міжзоряному середовищі здійснюється випромінюванням не тільки від масивних зір, а і від ударних хвиль. Визначено хімічний вміст вибірок блакитних компактних галактик. Відношення вмістів Ne/O, S/O, Cl/O і Ar/O в них не залежить від металічності галактик. З іншого боку, відношення вмістів N/O зростає при металічностях 12+logO/H>8.0. Визначено, що зорі Вольфа-Райє роблять внесок у збагачення міжзоряного середовища азотом на рівні 20%. Залежність відношення вмістів N/O від віку спалаху зореутворення також підкреслює важливість ролі зір Вольфа-Райє у збагаченні азотом міжзоряного середовища. Досліджено спектр блакитної компактної галактики IC 4662. Одна з двох її областей зореутворення більш багата металами і в ній знаходиться 29 із загальної кількості зір Вольфа-Райє, що дорівнює 33 зорям. Розподіл радіальних швидкостей галактики не показав помітного її обертання.