Дивак В. І. Методичні засади архітектурно-планувального розширення художніх музеїв

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0416U000917

Здобувач

Спеціальність

  • 18.00.02 - Архітектура будівель та споруд

07-04-2016

Спеціалізована вчена рада

Д 26.056.02

Київський національний університет будівництва і архітектури

Анотація

Мета дослідження полягає у визначенні методичних засад архітектурно – планувального розширення художніх музеїв. Об’єктом дослідження є художні музеї. Предмет дослідження – методичні засади архітектурно – планувального розширення художніх музеїв. Методи дослідження. Загальна методика дослідження базується на основі комплексного методу функціонально – структурного аналізу, до складу якого входять: метод критичного аналізу наукової та методичної літератури, натурних та віртуальних обстежень, фотофіксації, статистичного аналізу стану музеїв, літературних джерел та проектної документації, проведення пошукового проектування.Запропоновані методи: розрахунку розширення художніх музеїв залежно від кількості експонатів та розміру земельної ділянки, максимальної одночасної кількості відвідувачів, визначення об’ємно – просторової побудови розширення. Наукові дослідження базуються на власному досвіді проведення науково – дослідних, пошукових та проектних робіт. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: - запропоновано класифікацію розширення художніх музеїв за комплексом критеріїв (за ємністю, за поверховістю, за розташуванням відносно основної будівлі та відносно рівня поверхні землі, за кількістю функціональних зон, за терміном використання та ін.); вперше розглянуті та систематизовані прийоми розширення художніх музеїв, визначені історичні етапи їх розвитку; сформульовані наукові принципи розширення художніх музеїв (цілістності музейного фонду, безперервності огляду експозицій, архітектурно – просторової цілістності, комфортності умов відвідування музею, безпечності зберігання експонатів); розроблена методика проектування розширення художніх музеїв в залежності від кількості експонатів та розміру земельної ділянки, удосконалено метод розрахунку максимальної одночасної кількості відвідувачів, розроблено метод визначення об’ємно – просторової побудови розширення; отримали подальший розвиток прийоми формування архітектурно – художньої виразності художніх музеїв. Використання одержаних результатів дасть змогу застосувати їх у реальному проектуванні і будівництві розширення музеїв, можуть бути враховані при розробці нормативних документів, а також використані у навчальному процесі ВНЗів архітектурно – будівельного профілю та в науково - методичній роботі співробітників музеїв.

Файли

Схожі дисертації